Історія школи

З 1900 р. в Наталиному з’явилася земська школа. Поряд з нею з другої половини XIX ст. існувала і церковно-приходська школа, в якій вчився батько нашого земляка, письменника Івана Сенченко. Церковно-приходська школа знаходилась на території теперішнього парку, а земська – в приміщенні старої школи (правий корпус). В лівому корпусі старої школи була сільська управа. В церковно-приходській школі на три класи був один учитель. Учнів було 30 чоловік. Дисципліни вивчалися так: російська мова, слов’янська мова, арифметика і граматика. Зарплатня учителя становила від 15 до 25 карбованців на місяць. Утримання вчителів, закупка книг та наукових посібників, ремонт приміщення проводились за рахунок церковного приходу. Після 3 класу проводились екзамени з усіх навчальних дисциплін. На екзаменах були присутні священик і вчитель. Навчання відбувалося з релігійним нахилом. Закон Божий читав отець Кузьма. Всі три класи розміщувалися в одній кімнаті. Вчителями в церковно-приходській школі працювали: Невструєв Н.А., Курецький І.М., Курдюмова Р.П. Остання закінчила полтавське епархальне вчительське училище, одержала звання вчительки і працювала в Наталинській церковно-приходській школі 3 роки. Приміщення земської школи в Наталиному збереглося до цього часу. Школа теж мала 3 класи. Програма майже не відрізнялася від церковно-приходської. Учнів нараховувалося до 30 чоловік. У школі працювало 2 вчителя. Школа знаходилась на утриманні земства (закупка підручників, зарплатня вчителя, ремонт). До революції вчителями школи були: Котлик В.К., Курдюмова Р.П., яка перейшла в земську школу з церковно-приходської. Зарплатня вчителя становила 30 карбованців на місяць. До школи ходили діти заможніх селян, а решта не вчилася, бо не вистачало коштів на навчання. Учні відвідували школу з початку листопада, після закінчення польових робіт. Дисципліна в школі була палична із релігійним нахилом. В цей час в школі навчалася Полянська (пізніше Височина) Клавдія Дмитрівна. Після закінчення учительської гімназії вона повернулася працювати в рідну школу вчителем, пізніше стала першим завучем радянських часів.

                      Розвиток школи в післяреволюційні роки 1917-1941

    Після жовтневої революції 1917 р. відкриваються радянські школи. В Наталиному на базі земської школи організовано початкову школу з трьома класами. Першими радянськими вчителями працюють Височина Клавдія Дмитрівна, Могелат Євдокія Купріянівна (жила на Шаховському спуску напроти Більовської фортеці, родом походила з заможньої сім’ї, мала велику садибу, була вродливою, розумною, обдарованою жінкою, яка не гребувала ходити на роботу пішки), Саврон Ольга Федорівна. Здобути освіту в радянські часи могли всі селянські діти. В школі викладалися такі дисципліни: рідна мова, арифметика, письмо, чистописання, співи і т.д. У кожному класі був учитель. Учнів нараховувалося до 100 чоловік. Становище школи в перші роки радянської влади було важким: не вистачало підручників, наочних посібників, чорнил, зошитів. Для опалення школи не вистачало вугілля, ще не було електрики і радіо, але з кожним роком матеріальна база школи поповнювалась. Радянська влада допомагала школі. Статус народного вчителя був поставлений на високий рівень.  З 1924 року Наталинська початкова школа має 4 класи, в школі навчається 100 учнів. В цей час до школи прийшла працювати Бондаренко А.С. Серед навчальних дисциплін вивчалася арифметика, українська мова, російська мова, малювання, ручна праця, каліграфія, співи. Село на той час було бідне. Господарство велося одноосібне, але були й заможні селяни. В селі існував клуб. В ньому працювали драматичні і хорові колективи. Хором керував Юхим Гаврилович Сенченко. Він же заснував капелу бандуристів, яка мала великий успіх. Сенченко Ю.Г. викладав у школі співи. У 1927 році у Наталинській школі засновано піонерську організацію. Першою піонервожатою була Шеремет Клавдія. Пізніше піонервожатою працювала одна з перших комсомолок Мацька Варвара. Родом вона була з села Наталине, з дуже бідної родини, але не дивлячись на це, вона успішно закінчила біологічний факультет Полтавського педагогічного інституту, працювала науковим співробітником при ньому, потім закінчила аспірантуру. Маяцька Варвара загинула на Полтавщині, будучи партизанкою, від рук німецьких окупантів. Піонерська організація школи проводила збори  піонерів, відзначались ленінські дні, травневі і жовтневі свята, свято 8 березня, маївки. Стає обов’язковим початкове навчання, для дорослого населення організовані лікнепи. Всі вчителі брали активну участь у громадському житті села. Вони проводили збір на державну позику, брали участь у хорі, драмгуртку, працювали на десятихатках, проводили масову агітаційну роботу в колі робітничої молоді. Директором робфаку був Яворський М.Й. В 1930 році школа стає семирічною. Першим директором семирічної школи був Кобченко Федір Герасимович. Ось що згадує про своє навчання в школі вчителька-пенсіонерка Гаркава В.О.:    „Я почала навчатися в школі з 1927 року. Першою вчителькою була Могелат Є.Г., в третьому класі вчив Хоменко Андрій Іванович, в четвертому – Кобченко Ф.Г. В 30-і роки, з початку заснування семирічки, в школі працювали вчителі: Білоус О.М. (мовник), Уткін Ф.Й. (математик), Таран М.Д. (біолог), Борсук В.М. (географ)”.

Воєнні та післявоєнні роки

(1941-1977)

          До окупації села Наталине гітлерівськими загарбниками школа працювала безперервно. Після окупації заняття не проводились. А саме приміщення школи було зайнято німецькими солдатами. Тільки після звільнення Красноградщини від німецько-фашистських загарбників були знову відновлені заняття в школі. В цей час продовжують працювати колишні вчителі: Захожай Любов Пилипівна (з 1939р.), Калюжна Наталія Андріївна (1943), Чернухіна Олена Андріївна (1945), Губенко Іван Федорович  та інші. В цей період село переживало важкі часи: руїни, голод, холод, злидні. В сім’ях залишися лише жінки, старики, підлітки, діти. Чоловіки усі були на фронті. Приміщення школи частково було зруйноване: вікна вибиті, виламані двері, не відремонтовані печі. Навчання розпочалося в жовтні 1943 року. Вчителі разом з учнями почали відбудовувати приміщення. Велику роботу в цьому провели техробітниця Вирва Орина Власівна і її син, вчителі: Птишник Галина Матвіївна, Захожай Любов Пилипівна, Безрідна Галина Іванівна, Скотаренко Віра Євдокимівна (вчителі молодших класів), Сенченко Ольга Карпівна (вчитель української мови), Черниш Олександра Данилівна (математик), Шилов Михайло Йосипович (воєнрук). У класах було холодно, тому що опалювали тільки рештками сухих дерев. Незважаючи на те, що учням і вчителям доводилося не покладаючи рук допомагати колгоспу, заняття в школі не припинялись, та й навчалися учні добре. Дисципліна була задовільна. В школі навчалося всього 120 учнів. В усіх класах були переростки. Молодші класи були комбінованими. Директором працювала Зинківська Євдокія Куприянівна. З 1946 року директором був Ткаченко Михайло Петрович, але недовго, бо в кінці цього року директором став Ткаченко Михайло Борисович. З 1955 по 1969 рр. – Тимошенко Анастасія Михайлівна. Анастасія Михайлівна за часи своєї діяльності провела величезну роботу. Школа в селі Наталиному стала однією з передових по успішності. Було відкрито шкільну майстерню, два нових шкільних класи, збудовані численні господарські приміщення, посаджено сад. Не дивлячись на те, що школа знаходилась в старому приміщенні, вона завжди була в зразковому порядку. Анастасія Михайлівна завідувала місцевою лекторською групою. Читались лекції, проводились вечори до всіх знаменних дат в бригадах, на всіх виробничих ділянках, в парку перед жителями села. Школа мала тісний зв’язок з колгоспом, з сільрадою, з бібліотекою та клубом.  З 1970 по 1977 роки в Наталинській школі директором працювала Панфілова Антоніна Прокопівна, учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни. За період її роботи було розпочато і завершено будівництво нового корпусу школи, поліпшено матеріальну базу. Школа набула сучасного вигляду. Антоніна Прокопівна проявила себе здібним керівником та громадсько-політичним діячем. Педагогічний колектив налічував 19 осіб ( 11 вчителів з вищою освітою, 8 – із спеціальною): Чернухіна О.А., Зінченко В.І., Гаркава В.О., Губенко Р.Е., Бродська Н.П., Дорошина Г.П., Регета Г.О. – вчителі молодших класів, Черниш О.Д. – вчитель математики, Рижов І.В. – вчитель української мови і літератури, Рижова О.Ф. – вчитель фізики, Зінченко С.А. – вчитель біології та хімії, Панфілова А.П. – вчитель російської мови та літератури, Урезченко Р.Ю. – вчитель історії і завуч школи з 1965 по 1977 рр., Губенко К.М. – вчитель географії і німецької мови, Балковий Г.В. – вчитель музики, Пономарьов Г.П. – вчитель праці, Журба П.А. – вчитель російської мови та літератури, Матюшенко Н.П. – вчитель української мови та літератури, Шевкова М.Я. – вчитель математики, Устименко А.Г. – піонервожата Наталинської школи. В 70 роках активізувалась пошукова робота, яка проводилась червоними слідопитами. Вони займалися пошуками сімей загиблих воїнів, що були поховані у братській могилі: Зайця, Філіпова, Воробйова. Напередодні нового 1977/1978 навчального року колектив перейшов у нову двоповерхову школу. Велику допомогу в будівництві школи та її оснащенні надали численні промислові організації села Наталиного. Учнів налічувалося 340.

1977 – 1991 роки 

          З 1977 по 1987 рр. директором школи був Прийдак Іван Маркович. Вчителі школи в цей час мали велике навантаження, так як школа була нова, треба було докласти чимало зусиль щодо оформлення кабінетів та упорядкування шкільної території. Велику роботу провели вчителі разом з учнями. Так до 70-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції було організовано на першому поверсі Ленінський зал, де учні своїми руками під керівництвом вчителів виготовили міні-діаграми та міні-панорами. На другому поверсі був організований зал Бойової Слави. Пізніше було відкрито меморіальну дошку Герою Радянського Союзу Зайцеву І.М., який загинув в роки Великої Вітчизняної війни в селі Наталиному. На відкритті цієї меморіальної дошки були присутні бойові товариші лейтенанта 270 стрілкової девізії, що звільняла від гітлерівців село Наталине. Його почесне ім’я носив один з піонерських загонів школи. Слідопити школи продовжували пошукову роботу і підтримували тісний зв’язок з ветераном 270 стрілкової девізії Рокитовим Василем Федоровичем. Велику роль у вихованні підростаючого покоління відігравали піонерська та комсомольська організації, які були започатковані ще в перші роки Радянської влади. Молодші школярі називались жовтенятами і носили червону зірочку, вони мали свій статут і правила. Кращих учнів 3-х класів приймали в піонери в день народження В.І.Леніна. Це було урочисте й почесне свято, що запам’ятовувалось на все життя. Інших учнів у піонери приймали в День Піонерії  - 19 травня. Старші піонери пов’язували третьокласникам червоні галстуки, які символізували єднання трьох поколінь: комуністів, комсомольців, піонерів. Піонерська дружина носила ім’я  В.І.Леніна. З 14 років молодь вступала в лави ВЛКСМ, комсомольці носили значки, мали членські квитки, платили членські вклади в розмірі 2 копійок. Вони мали Статут, якого суворо дотримувались. За невиконання Статуту – комсомольця виключали з лав ВЛКСМ. З метою поліпшення успішності та дисципліни кожного тижня в школі проводились лінійки, на яких визначали кращий загін, передавали вимпел, карали порушників та учнів, що мали багато двійок, висміювали їх у стіннівках та „колючках”. Тому дисципліна була на високому рівні, за двієчниками закріплювали наставників із кращих учнів. За порядком у школі слідкували чергові учні та вчителі. Традиційно щотижня в школі проводились політінформації. Кожну п’ятницю працювала шкільна радіогазета „Красная гвоздика”, яку організували та вели самі учні. В школі постійно проводились виставки, присвячені знаменним датам. Так до Шевченківського ювілею була проведена виставка „Кобзарів” різного року випуску (20-річної давності, 40-річної), на якій вчителю української мови та літератури Матюшенко Ніні Панасівні було вручено Шевченківську медаль. Нововведенням у ті часи були Ленінські заліки. Для покращення ефективності навчального процесу і введення нових методик в школі проводились педагогічні ради. В цей період у школі працювали: Дорошина Г.П., Голубнича Л.О., Закаблук А.І., Баєва О.В., Бородінова Т.П., Сєдова С.М., Прихідько Н.Г. (вчителі початкових класів), Черниш О.Д., Корнієнко Н.О., Приходько Л.Ф., Приходько О.А., Зінченко Н.Ф. (вчителі математики), Матюшенко Н.П., Карпак Л.В., Корсун Т.І., Гнатенко В.А., Гиря Л.П., Рижов І.В. (вчителі української мови та літератури), Журба П.А., Гиря В.І., Мехтієва Л.Р., Береза Г.Т., Калугіна Л.Д., Іванченко Є.Т. (вчителі російської мови та літератури), Карпак М.П. (вчитель праці, німецької мови, креслення), Прихідько К.М., Кірієнко Н.М. (вчителі географії), Кабанець Г.Г. (вчитель біології та малювання), Балковий Г.В. (вчитель музики), Пономарьов Г.П. (вчитель праці та фізичної культури), Урезченко Р.Ю., Прийдак І.М., Чехов В.М., Мустафіна А.Г. (вчителі історії та права), Кашуба Г.М. (вчитель фізики), Шулім Л.М., Сєрая Т.П. (вчителі хімії та біології), Тюпа І.П., Неймирок С.П., Солтисюк Л.В., Бондаренко І.І. (вчителі фізичної культури), Мартинюк Л.Ю. (вчитель праці), Мудрий В.І. (вчитель праці), Говорунова Л.М. (бібліотекар), піонервожаті: Устименко Алла, Горобець Ірина, Щербина Наталія, керівник гуртка Бейник Світлана. Школярі збирали металобрухт, макулатуру у великій кількості. За це краща школа, загін, учні нагороджувались цінними подарунками, путівками. Учні Наталинської школи відвідали різні міста колишнього Радянського Союзу. Вони побували в Харкові (цирк, театр, зоопарк), Соколово, Краснодоні, Дніпропетровську, Запоріжжі, Києві, Москві, Ленінграді, Крондштадті, Волгограді, Ульяновську, Бресті. У ці роки було організовано Наталинське шкільне лісництво, яке започаткувала Шулім Любов Маркіянівна, а розширив цю діяльність вчитель біології Кабанець Григорій Гаврилович. Шкільне лісництво славилось на всю область та республіку. Юні лісники неодноразово виступали по радіо в Краснограді, в Харкові, про них згадували радіостанції та телебачення Києва. Для активного відпочинку учнів та розвитку їх творчих здібностей в школі було організовано хоровий  танцювальний, предметні гуртки, а також гурток художнього читання, який мав високі відгуки місцевої преси та радіо, та гурток фотографії ( в школі існувала фотолабораторія). Всі працівники школи були об’єднані в профспілкову організацію працівників освіти, яка в ті часи активно працювала: проводились збори, вечори, спільні відпочинки сім’ями. Учні разом з учителями брали участь у польових роботах: весною пололи, восени – допомагали збирати врожай: помідори, огірки, моркву, цибулю тощо. У 1987 році директором школи була призначена Боровська Віолета Павлівна. З 1988 року школа стала середньою і налічувала 650 учнів 1-11 класів. Партійну організацію очолювала Сєдова С.М. Великий внесок у  розвиток творчих здібностей учнів внесла Бейник С.І. – улюблениця всіх школярів та вчителів, керівник гурткової роботи.

1991 – 2000   роки 

          1991 рік ознаменував початок розбудови молодої незалежної України. Основний напрямок роботи школи полягав у вихованні і розвитку майбутніх будівників громадянського суспільства. Колектив Наталинської школи намагався розвинути творчі здібності учнів, навчити їх вільно висловлювати власні думки, виражати погляди, трактувати своє бачення світових процесів, уміти дискутувати. У зв’язку з цим у школі були впроваджені інноваційні методи навчання. З 1993 року початкові класи навчаються за методикою диференційованого навчання (автор Ю.Гільбух), діти у 1-х класах розподіляються за рівнем здібностей та психологічної готовності до шкільного навчання. "Першовідкривачами" даної методики в школі стали Дацюк Н.П., Приходько Т.В., Брінцева Т.О., Бурмага О.О., Бацагула В.В. У 1998 році у школі впроваджується система розвивального навчання Д.Б.Ельконіна - В.В.Давидова. Першими вчителями, які впроваджували нову методику, були Сєдова С.М., Дацюк Н.П., Приходько Т.В., Брінцева Т.О., Бурмага О.О. Успішно впроваджують поглиблене вивчення предметів Колтунова А.Г., Мустафіна А.Г., Титаренко І.П., Гнатенко В.А. Змінився і естетичний вигляд школи. В усіх кабінетах були поклеєні шпалери, з’явилися нові меблі. На 1 та 2 поверсі сюжетними малюнками розмалювали стіни коридорів та їдальню. В актовому залі постелили лінолеум, закупили нові стільці, м’які меблі, паласи в кабінет директора, методичний кабінет, піонерську кімнату. Школа придбала нову телерадіоапаратуру: телевізори, магнітофони, підсилювальну апаратуру, відеомагнітофон. Багато зусиль для цього доклала директор Боровська Віолета Павлівна. Кожен учитель намагається покращити навчальий процес, зробити уроки змістовними, цікавими. Проблемна тема школи: 1.„Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі вдосконалення форм і методів його проведення, впровадження сучасних технологій.” 2. „Вдосконалення форм учнівського самоврядування та урізноманітнення форм виховної роботи з вихованцями”. В школі працює 8 методичних об’єднань, які займаються удосконаленням форм та методів навчання, поліпшення ефективності навчального процесу, знайомляться з досвідом передових вчителів, цікавляться новинками методичної літератури. Велику методичну роботу проводить заступник директора з навчально-виховної роботи Приходько Ольга Анатоліївна, яка понад 2 десятиріччя віддано виконує свої обов’язки, „незмінний та незамінний завпед”.  З метою відродження національної свідомості та поваги до історичного минулого українського народу до навчального плану школи включено новий курс „українознавство”.  Кабінет українознавства був чудово оформлений Бацагулою В.В. Для виховання в підростаючого покоління культури гігієни, знань з анатомії був введений новий предмет – „валеологія”. З метою формування навичок безпеки життєдіяльності учнів у школі з 1997 року існує курс „охорона життя і здоров’я учнів”, у ході якого вивчаються правила дорожнього руху, цивільна оборона і т.ін. Учні Наталинської школи беруть активну участь у шкільних та районних предметних олімпіадах, де займають призові місця. З 1990 року колектив школи постійно бере участь у щорічних конкурсах „Школа року”, „Учитель року”. Вчителі Брінцева Т.О. та  Олексієнко Т.О. посіли перші місця в районному етапі конкурсу „Учитель року 96” та "Учитель року - 97" і гідно захистили честь району в обласному етапі конкурсу. В 2000 році Наталинський НВК посів ІІ місце в районному конкурсі „Школа року". У 1997 році Наталинську середню школу об`єднали з дитячим садком, і в Наталиному з`явився навчально-виховний комплекс.

       Дитячий садок у Наталиному почав функціонувати у 50-х роках  ХХ століття. Його було створено під час організації колгоспу "Червоний хлібороб”, згодом  колгоспу "1 Травня”. Він займав так звану колгоспну хату, догляд за дітьми був тільки в сезонний період весняно-літніх польових робіт. В 50-і роки вихователькою працювала Захожай Н.Г., нянею Сябро Г. Обслуговувалось до 20 дітей. Правління колгоспу не шкодувало для малюків коштів: у дітей були ліжка, постільна білизна, іграшки, якісне харчування.  Із 1957 року завідуючою працює Захожай Л.П., кухаркою – Захожай О.І. Дитячий садок перейшов у приміщення колишньої контори колгоспу. Дитяча група становила 30 чоловік, покращилися умови, з`явилися нові ігри для дітей, книги та ін.З 1975 року дитячий садок знаходиться в мальовничому місці села Наталине – сільському парку. З березня 1977 року приміщення значно розширили: побудували простору літньою веранду, обклали будинок білою цеглою, заасфальтували доріжки,  посадили квіти. Дитячий садок став вміщати 35 дітей. З дітьми проводилася навчально-виховна робота згідно з програмою виховання, їм прищеплювалися навички ввічливості, дружби. Проводиться робота по підготовці дітей до школи: формування початкових математичних уявлень, розвиток мови, малювання. Виховна робота перевіряється вчителями Наталинської школи та інспекторами Районо. Обслуговуючий персонал дитячого садка – 4 чоловіки: завідуюча Олексенко Н.І., вихователь Зінченко Л.І., няня Марченко В.Ф. та кухар. З 1982 року Хрестищенське ВБР побудувало  нове двоповерхове приміщення дитячого садка, який отримав назву "Берізка”. Дитячий садок має великий музичний зал, 7 дитячих груп, обладнаний кабінет для проведення фізіотерапевтичних процедур, ігрові майданчики, купальницю. Дитячий садок розрахований на 200 дітей. Довгий час завідуючою працювала Кас`ян Л.С., завдяки зусиллям якої дитячий садок "Берізка” став одним з найкращих у Красноградському районі. Після об`єднання дитячого садка з місцевою школою заступником директора з дошкільного виховання працює Макогон Олена Володимирівна.  Між дитячим садком і школою існує тісний взаємозв`язок:  розроблений план наступності. Дитячий садок працює за програмою "Малятко”. Він неодноразово відзначався в районі як кращий дитячий  заклад. У складі працівників з`являються логопед, медична сестра, музичний кервіник, керівник гурткової роботи. Групи оформленні в стилі сучасного дитячого дизайну. Вихователі працюють творчо, наполегливо,  щорічно беруть активну участь в ярмарку педагогічних ідей, у районному конкурсі "Вихователь року”. У 2000 році перемогу в конкурсі "Вихователь року" здобула Савченко Ольга Євгеніївна. Серед кращих вихователів слід відзнатити Муху Н.О., Савченко О.Є., Іванцову К.І.  та ін. Колектив дитячого садка постійно працює над удосконаленням своєї роботи. З 1997 року в Наталинському навчально-виховному комплексі  здійснюється безперервне навчання. Вихователі дитячого садка підтримують тісний зв’язок з учителями, разом вирішують проблеми ефективності виховання та навчання. 3 2000 по 2010 роки Наталинський навчально-виховний комплекс очолює Мустафіна Альфія Гимранівна - учитель історії та правознавства, спеціаліст вищої категорії, Відмінник освіти України. Комплекс працює за напрямками: екологічний, правовий, естетичний. Так, у 1998 році  посів І місце в Харківській області, ІІ місце в Україні у Всеукраїнському конкурсі на кращу екологічну стежку. У 1999 році комплекс посів І місце в районі, ІІ місце в області в конкурсі з правового виховання. З метою розвитку любові та поваги до історичних надбань українського народу учні комплексу взяли активну участь у Всеукраїнській акції пошукових робіт „Слідами пам’яті”. За цю роботу учень 11 класу Чернишов К. був нагороджений дипломом. Витяг з його роботи був надрукований у спеціальному випуску журналу „Сліди пам’яті”. З 1999 року в комплексі відновлена пошукова робота щодо збору біографічних даних про письменника-земляка Сенченка І.Ю. З 2010 року директор комплексу – Гаврилова Олена Миколаївна, вчитель початкових класів, освіта - вища, педагогічний стаж - 27 років, кваліфікаційна категорія - "Спеціаліст вищої категорії", педагогічне звання - "Старший вчитель". В Наталинському НВК впроваджено групову систему виховання, яка об’єднує в собі клуби та гуртки за інтересами: 1-3 класи – „Сонечко”, 5-8 класи - „Посмішка”, 8-11 класи – КОМО „Джерело”. Основний напрямок виховної роботи комплексу реалізується через розвиток самоврядування учнів. Орган самоврядування складається з ради командирів, ради старшокласників, яку очолює мер школи, обраний з учнів, та ради школи. У березні в місті Києві відбулася VII Міжнародна виставка "Сучасні заклади освіти - 2016". Наш заклад брав часть у цій виставці і нагороджений дипломом та срібною медаллю в номінації "Інновації закладів освіти у роботі з молоддю в позанавчальний час". Учнів НВК щорічно беруть участь в районних та обласних змаганнях, де постійно займають призові місця.